У центрі Одеси археологи виявили одну з веж Хаджибейського замку. Науковцям вперше за 240 років вдалося визначити реальні розміри оборонної споруди, про які досі точилися суперечки. Точне датування фортеці залишається невідомим, повідомив доктор історичних наук і ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського Андрій Красножон.
Як знайшли вежу та що збереглося
Місце пошуків визначили торік. Для цього зіставили плани замку 1789 року з розкопаною фронтальною стіною, яку прибудували в 1760-х роках із боку морського схилу. Археологи виявили майже недоторканий фундамент і збережений перший ряд стіни. На одній ділянці кладку пошкодили зливний колектор 1830-х років і сучасний бетонний колодязь.
На історичних планах вежа була круглою, але фундамент виявився багатогранним. «Це розповсюджена практика – на багатокутних фундаментах зведено круглі вежі турецького замку 1538 року в Бендерах, а в Аккермані круглі та багатокутні вежі базуються на квадратних платформах», – пояснив Красножон.
Вежа мала діаметр 8 метрів, а товщина стін сягала 2,5 метра. На кутовому перетині збереглися канали дерев’яних армуючих балок. Така особливість типова для середньовічних фортифікаційних споруд.
Артефакти та загальні розміри замку
Для будівництва використали османську плінфу та «татарську» черепицю. Уламки зі слідами розчину знайшли в завалах із внутрішнього боку вежі. Там же виявили срібну монету султана Абдул-Хаміда 1785 року та елементи одягу, аналогічні тим, що були в кладці фронтальної стіни батареї. «Це значить, що вежу якщо й не збудували османи, то щонайменше вони активно експлуатували у XVIII столітті», – додав Красножон.
Із зовнішнього боку знайшли господарську яму з глеком другої половини XIV століття. Посудина походить із центральної частини сучасної Молдови і свідчить, що 700 років тому на місці Приморського бульвару вирувало життя. «Ця яма – більш рання за походженням, визначає нижній поріг можливої дати заснування замку», – вважає історик.
Неподалік виявили артилерійський двір з уламками вапняку. Він має значний ухил у бік рівчака на місці Потьомкінських сходів. Більша частина замку захована під бруківкою бульвару. Споруда мала розміри приблизно 23 на 37 метрів – трохи більше за цитадель Аккерманської фортеці. Вежі були невисокими та невеликими, а бічні стіни прибудованої частини – довшими, ніж на відомих планах.
Пошуки фортеці в Одесі розпочали у 2021 році, але через повномасштабне вторгнення роботи призупинили. Цьогорічна експедиція тривала три тижні. У ній брали участь студенти Південноукраїнського університету, співробітники Інституту археології Національної академії наук України та волонтери. Розкопки показали точне місце розташування Хаджибейської фортеці – між пам’ятником Рішельє, фунікулером та алеями південної частини Приморського бульвару.