Міністерство культури видало наказ про внесення традиції виготовлення, навчання та гри на запорозьких тулумбасах до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Тулумбаси — це великі казаноподібні козацькі барабани з металевим або дерев’яним корпусом і натуральною мембраною.
Функції та історія інструменту
Тулумбаси виконували сигнальні, військово-організаційні та церемоніальні функції: скликали громаду, супроводжували козацькі ради, урочистості, військові й святкові події. Козаки часто здобували барабани як трофеї у війнах, а також виготовляли їх із тонкої шкіри, натягнутої поверх казанів. Інструмент відомий під назвами «запорозькі тулумбаси», «козацькі тулумбаси», «грати на тулумбасах» та «тулумбасити».
За словами представників Міністерства, традиція є живою практикою Запорізького краю, що поєднує виконавське мистецтво, традиційну музику, ремесло, усну передачу знань і військово-церемоніальні функції. Її практикують через школу гри на тулумбасах, майстер-класи, публічні виступи, освітні та музейні ініціативи.
Традиція має важливе значення для локальної ідентичності Запоріжжя, культурної стійкості прифронтової громади та передачі козацької звукової спадщини молодшим поколінням, зазначили в Міністерстві.