Станом на літо 2026 року Росія продовжує завдавати комбінованих ракетних ударів по Україні, комбінуючи балістичні, крилаті та гіперзвукові засоби. Основними інструментами залишаються «Іскандер-М», Х-101, «Калібр», «Кинджал», «Циркон» і ракети з комплексів С-300/С-400, які застосовують по наземних цілях. До них додаються північнокорейські KN-23 і окремі запуски «Орешника».
Кількість балістичних ракет у залпах помітно зросла. У липні 2026 року зафіксовано рекордні показники — понад 120–130 балістичних і гіперзвукових засобів на місяць. Українська ППО ефективно збиває більшість крилатих ракет, але з балістикою ситуація складніша через дефіцит перехоплювачів Patriot.
Нижче — детальний розбір типів ракет, їхніх характеристик, змін у тактиці та практичних наслідків для цивільного населення.
Основні групи ракет, якими б’ють по Україні
Російські удари майже ніколи не складаються з одного типу засобів. Зазвичай це змішаний пакет: кілька десятків крилатих ракет, балістичні «Іскандери» або ракети С-400, гіперзвукові «Циркони» і сотні дронів-камікадзе типу Shahed. Такий підхід дозволяє насичувати систему протиповітряної оборони і підвищувати шанси на прорив.
Найчастіше застосовують:
- балістичні ракети оперативно-тактичного комплексу «Іскандер-М» (9М723);
- аеробалістичні «Кинджал» (Х-47М2);
- крилаті Х-101 / Х-555 з бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160;
- морські «Калібр» (3М14);
- гіперзвукові «Циркон» (3М22) і протикорабельні «Онікс»;
- зенітні ракети 48Н6 і новіші модифікації з С-300/С-400, переобладнані під удари по землі;
- північнокорейські KN-23.
Окремо варто згадати рідкісні, але гучні запуски балістичної ракети середньої дальності «Орешник», які фіксували в 2024–2026 роках. Їх використовують радше як демонстрацію можливостей, ніж як масовий інструмент.
Балістичні ракети: «Іскандер», «Кинджал» і ракети С-400
Балістичні засоби сьогодні становлять найбільшу загрозу. Їхня швидкість на кінцевій ділянці траєкторії сягає 6–10 Махів, час польоту від запуску до цілі в центральній Україні часто не перевищує 5–7 хвилин. Це залишає мінімум часу на реакцію.
«Іскандер-М» (ракета 9М723) — основний інструмент. Дальність близько 500 км, бойова частина 480–700 кг (фугасна, касетна або проникаюча). Пускова установка 9П78-1 перевозить дві ракети. У 2026 році Росія виробляє приблизно 60–65 таких ракет на місяць і активно використовує запаси. У липні 2026-го саме «Іскандери» разом із ракетами С-400 склали основу рекордних залпів.
«Кинджал» запускають з МіГ-31К. Заявлена швидкість до 10–12 Махів, дальність понад 1500–2000 км. Українська ППО вже не раз збивала ці ракети системою Patriot, але кожне влучання залишається вкрай небезпечним через високу швидкість і маневреність на кінцевій ділянці.
Зенітні ракети з комплексів С-300 і С-400 (48Н6, 48Н6ДМ, нові RM-48U) активно застосовують по наземних цілях з 2022 року. У 2026-му їхня частка в балістичних залпах помітно зросла. Дальність у наземному варіанті сягає 200–250 км, бойова частина 130–180 кг. Вони дешевші у виробництві і дозволяють економити дорожчі «Іскандери».

Крилаті ракети: Х-101, «Калібр» і Х-59/Х-69
Крилаті ракети літають низько, використовують рельєф місцевості і мають більший час підльоту. Це дає ППО більше шансів на перехоплення. Успішність збиття крилатих ракет у 2026 році часто перевищує 70–85 %.
Х-101 — стратегічна крилата ракета повітряного базування. Дальність до 5500 км, бойова частина близько 400 кг, швидкість дозвукова. Запускають з Ту-95МС і Ту-160. У липні 2026 року саме Х-101 становили значну частину крилатих залпів. Росія перевиконує плани виробництва цих ракет (у липні план виконано на 140 %).
«Калібр» (3М14) — морська крилата ракета. Дальність до 2600 км, бойова частина 450 кг. Після втрат Чорноморського флоту і високої ефективності української ППО застосування «Калібрів» зменшилося. Їх накопичують і час від часу використовують у великих комбінованих ударах.
Х-59 і новіша Х-69 — тактичні крилаті ракети повітряного базування. Дальність 290–300 км, бойова частина близько 310 кг. У 2026 році їхнє застосування різко зросло: лише в липні запустили понад 60 таких ракет — більше половини від усього обсягу за попередній рік.
Гіперзвукові та протикорабельні ракети: «Циркон» і «Онікс»
«Циркон» (3М22) — гіперзвукова крилата ракета. Заявлена швидкість понад 8 Махів, дальність до 1000 км. Спочатку розробляли як протикорабельну, але активно застосовують по наземних цілях. У 2026 році Росія вже виконала річний план виробництва «Цирконів» і «Оніксів». Українська ППО збиває частину цих ракет, але вони залишаються складними цілями.
«Онікс» (П-800) має дальність до 600 км і бойову частину 300 кг. Його теж часто запускають по сухопутних об’єктах, особливо з території Криму.

Як змінилася тактика ударів у 2025–2026 роках
Головна зміна — ставка на балістику і гіперзвук. Якщо раніше масові удари будували навколо крилатих ракет і дронів, то з другої половини 2025-го і особливо у 2026-му частка балістичних засобів у залпах суттєво зросла. Мета — виснажити запаси перехоплювачів Patriot, яких в України критично мало.
Типовий сучасний залп виглядає так: 20–35 балістичних і гіперзвукових ракет + 20–40 крилатих + 500–800 дронів. Дрони відіграють роль «насичувачів» — вони змушують витрачати дешевші засоби ППО і відволікають увагу. Балістика йде у ключові моменти, коли система вже завантажена.
Росія також збільшила виробництво. За даними української розвідки, плани з основних типів ракет виконують на 110–120 %. При цьому запаси «Іскандерів» на початок серпня 2026-го оцінювали приблизно в 130 одиниць, тобто частина залпів іде безпосередньо з конвеєра.
Порівняння основних ракет за ключовими параметрами
| Тип ракети | Клас | Дальність | Бойова частина | Швидкість | Основний носій |
|---|---|---|---|---|---|
| Іскандер-М (9М723) | Балістична | ~500 км | 480–700 кг | до 6–7 М | Наземна ПУ |
| Кинджал (Х-47М2) | Аеробалістична | 1500–2000+ км | до 500 кг | до 10–12 М | МіГ-31К |
| Х-101 | Крилата | до 5500 км | ~400 кг | дозвукова | Ту-95МС, Ту-160 |
| Калібр (3М14) | Крилата | до 2600 км | 450 кг | дозвукова | Кораблі, підводні човни |
| Циркон (3М22) | Гіперзвукова | до 1000 км | ~300 кг | понад 8 М | Кораблі, берегові комплекси |
| Ракети С-400 (48Н6 тощо) | Зенітна (по землі) | 200–250 км | 130–180 кг | висока | С-300/С-400 |
Дані узагальнені на основі відкритих джерел і звітів української сторони станом на середину 2026 року.
Чому балістика стала головною проблемою і що з українською ППО
Крилата ракета летить десятки хвилин. Балістична — лічені хвилини. Для перехоплення «Іскандерів», «Кинджалів» і «Цирконів» потрібні системи Patriot з ракетами PAC-3 MSE або аналоги. Саме цих перехоплювачів Україні не вистачає. У серпні 2026 року були випадки, коли з десятків балістичних ракет збивали одну або жодної.
Українська ППО продовжує ефективно працювати по крилатих ракетах і дронах. Показники перехоплення Shahed і Х-101 залишаються високими. Але саме балістика визначає кількість жертв серед цивільних і масштаби руйнувань інфраструктури.
Окрім Patriot, Україну захищають SAMP/T, NASAMS, IRIS-T і радянські комплекси. Проте жодна з цих систем не може повноцінно замінити Patriot у боротьбі з балістичними цілями високої швидкості.
Практичні поради: як діяти під час ракетної загрози
Найважливіше — реагувати на сигнал повітряної тривоги негайно. Час підльоту балістики мінімальний, тому правило «почув — біжи в укриття» працює без винятків.
Що варто знати:
- Балістичні ракети часто супроводжуються звуком вибуху без попереднього «свисту» крилатої ракети.
- Уламки збитих ракет небезпечні так само, як і прямі влучання. Не виходьте одразу після відбою тривоги.
- У багатоповерхівках найбезпечніші місця — міжповерхові сходові клітки, ванні кімнати без вікон, підвали.
- Слідкуйте за офіційними каналами Повітряних сил і місцевої влади. Саме там з’являється інформація про тип загрози («балістика», «крилаті», «БпЛА»).
Якщо ви перебуваєте в зоні, куди часто летять балістичні ракети (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Запоріжжя), має сенс заздалегідь визначити кілька маршрутів до найближчих укриттів і тримати напоготові «тривожний рюкзак».
Ключові інсайти
Росія у 2026 році робить ставку на балістичні та гіперзвукові ракети саме тому, що вони найскладніші для перехоплення. Виробництво зростає, тактика змішаних залпів відточується. Водночас українська ППО продовжує збивати більшість крилатих ракет і дронів, що суттєво знижує загальну ефективність ударів.
Головний обмежувальний фактор для України зараз — кількість сучасних перехоплювачів. Поки їхній дефіцит зберігається, балістичні ракети залишатимуться найбільш руйнівним інструментом російських обстрілів. Розуміння типів ракет, їхніх особливостей і тактики застосування допомагає краще оцінювати ризики і правильно реагувати в момент загрози.