З 16 січня 2026 року в Україні офіційно запрацював інститут множинного громадянства. Закон № 4502-IX, ухвалений Верховною Радою 18 червня 2025 року і підписаний Президентом у липні того ж року, вперше чітко визначив правила, за яких людина може одночасно бути громадянином України та іншої держави (або кількох). До цього законодавство формально не визнавало такий статус, хоча на практиці багато хто його вже мав.
Ключова зміна — держава більше не вимагає обов’язкової відмови від іноземного паспорта, якщо країна входить до спеціального переліку Кабінету Міністрів. Водночас принцип єдиного громадянства зберігається: у правовідносинах з Україною особа визнається виключно громадянином України. Це означає, що на території країни діють тільки українські закони щодо прав, обов’язків і відповідальності.
Станом на серпень 2026 року перелік «дружніх» держав налічує 34 країни, включаючи всі держави ЄС, США, Канаду, Велику Британію, Норвегію, Швейцарію, Ісландію та Молдову. Розібратися в нових правилах, можливостях і ризиках варто кожному, хто вже має іноземний паспорт або планує його отримати.
Що таке множинне громадянство і чим воно відрізняється від подвійного
Множинне громадянство (мультипатризм) — це правовий статус, за якого особа одночасно визнається громадянином двох або більше держав згідно із законами кожної з них. Подвійне громадянство (біпатризм) є окремим випадком, коли держав саме дві. У повсякденній мові ці поняття часто змішують, але юридично різниця існує.
Важливо розуміти: наявність кількох паспортів не означає, що людина автоматично отримує повний набір прав у кожній країні. Кожна держава встановлює власні обмеження. Наприклад, Україна чітко зафіксувала: навіть якщо у вас є паспорт США чи Польщі, на українській території ви залишаєтесь виключно українським громадянином. Це стосується податків, військового обов’язку, власності на землю, участі у виборах і доступу до державної служби.
У світі близько 130–150 країн так чи інакше дозволяють множинне громадянство. Серед них США, Канада, більшість держав ЄС, Велика Британія, Австралія. Водночас Китай, Індія, Японія, Сінгапур і низка країн Близького Сходу його не визнають і можуть вимагати відмови від попереднього громадянства.
Новий український закон: що саме дозволили і за яких умов
Закон № 4502-IX запровадив поняття «множинне громадянство (підданство)» і визначив випадки, коли воно визнається. Основні з них:
- дитина автоматично набуває громадянства України та іншої держави за народженням;
- українська дитина всиновлена іноземцями;
- повнолітній громадянин України автоматично отримав іноземне громадянство (наприклад, через шлюб);
- українець набув громадянства держави зі списку Кабміну;
- іноземець з країни зі списку набув українського громадянства.
Для громадян «дружніх» держав спрощена процедура передбачає подання декларації про визнання себе громадянином України замість письмового зобов’язання відмовитися від попереднього громадянства. Декларацію можна подати онлайн. Інші умови залишаються: безперервне проживання в Україні не менше п’яти років (для окремих категорій — менше), складання іспитів з української мови, історії України та основ Конституції, наявність законних джерел існування.
Особливі умови діють для іноземців, які служать у Збройних Силах України, осіб українського походження та біженців. Для них строки проживання скорочені, а деякі іспити можна скласти вже після набуття громадянства.
Критично важливо: множинне громадянство з державами-агресорами (Російською Федерацією та країнами, що підтримують агресію) заборонено. Добровільне набуття паспорта РФ після 18 років є підставою для втрати українського громадянства (за винятком випадків примусової видачі на окупованих територіях).

Перелік країн, з якими Україна визнає множинне громадянство
Спочатку (листопад 2025) Кабмін затвердив п’ять держав: США, Канада, Німеччина, Польща та Чехія. У травні 2026 року перелік розширили до 33 країн, додавши всі держави ЄС, Велику Британію, Ісландію, Норвегію та Швейцарію. У червні 2026-го до нього увійшла Республіка Молдова — тепер країн 34.
| Регіон | Країни |
|---|---|
| Північна Америка | США, Канада |
| Європейський Союз | Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція |
| Інші європейські | Велика Британія, Ісландія, Норвегія, Швейцарія |
| Східна Європа | Молдова |
Джерело: постанови Кабінету Міністрів України № 1412 (05.11.2025), № 589 (08.05.2026) та № 826 (24.06.2026).
Список не є остаточним. Уряд може його розширювати, враховуючи членство в ЄС і G7, застосування санкцій проти РФ, підтримку територіальної цілісності України та рівень стратегічного партнерства.
Практичні сценарії: хто і як може скористатися новим законом
Сценарій 1. Українець, який живе в Польщі або Німеччині і отримав місцеве громадянство. Якщо країна в переліку, він може офіційно повідомити українські органи про наявність другого паспорта і не боятися втрати українського. При цьому в Україні він продовжує виконувати всі обов’язки громадянина.
Сценарій 2. Громадянин США чи Канади українського походження. Він може набути українське громадянство за спрощеною процедурою, подавши декларацію. Після цього зможе, зокрема, купувати сільськогосподарську землю (іноземцям це заборонено).
Сценарій 3. Дитина, народжена за кордоном від українських батьків. Вона автоматично отримує українське громадянство і громадянство країни народження (якщо це передбачено місцевим законодавством). Батькам не потрібно нічого відмовлятися.
Сценарій 4. Іноземець, який воював у складі ЗСУ. Для нього строк проживання скорочений, іспити з історії та Конституції можна скласти протягом двох років після набуття громадянства, а мову — протягом трьох.
У реальних кейсах часто виникає питання: чи потрібно повідомляти Державну міграційну службу про наявність іноземного паспорта. Прямого обов’язку з відповідальністю у вигляді штрафу наразі немає. Однак при перетині кордону, оформленні документів чи участі в державних процедурах краще мати повну інформацію, щоб уникнути непорозумінь.

Переваги, ризики та обмеження, про які рідко говорять
Переваги очевидні: збереження зв’язку з Україною для діаспори, можливість вільно подорожувати і працювати, ведення бізнесу в кількох країнах, доступ до освітніх і соціальних систем різних держав, участь у відбудові України без втрати статусу за кордоном.
Ризики менш публічні, але відчутні. По-перше, податкові зобов’язання. США, наприклад, оподатковують громадян за світовий дохід незалежно від місця проживання. По-друге, військовий обов’язок. Деякі країни можуть вимагати служби або постановки на облік. По-третє, обмеження на державні посади в Україні. Особи з іноземним громадянством не можуть обіймати посади, пов’язані з доступом до державної таємниці, бути суддями, народними депутатами чи міністрами, доки не відмовляться від іноземного паспорта.
Існує також ризик політичного втручання. Якщо велика кількість громадян іншої держави матиме українські паспорти, іноземна держава теоретично може посилатися на «захист своїх громадян». Саме тому перелік країн обмежений «дружніми» і постійно контролюється.
Ще один нюанс: купівля землі. Громадянин України з іноземним паспортом отримує повні права власника, включно з сільськогосподарською землею. Це створює потенціал для інвестицій, але й ризики концентрації власності.
Поширені помилки та міфи про множинне громадянство
Міф 1. «Якщо маю іноземний паспорт — мене автоматично позбавлять українського». Ні. Втрата громадянства відбувається тільки за Указом Президента і лише у визначених законом випадках (зокрема, добровільне набуття громадянства держави-агресора).
Міф 2. «Множинне громадянство дозволяє уникнути мобілізації». Ні. На території України особа визнається виключно громадянином України і підпадає під усі обов’язки, включно з військовим. Перебування за кордоном з іноземним паспортом не звільняє від відповідальності, якщо людина залишається українським громадянином.
Міф 3. «Достатньо просто мати паспорт «дружньої» країни». Ні. Для українців, які набувають іноземне громадянство, країна повинна бути в переліку. Для іноземців, які хочуть український паспорт, також потрібна відповідність критеріям і виконання умов проживання та іспитів.
Міф 4. «Конституція забороняє множинне громадянство». Стаття 4 Конституції говорить про принцип єдиного громадянства. Це означає, що в правовідносинах з Україною людина вважається тільки українським громадянином, а не заборону мати інші паспорти. Конституційний Суд досі не визнавав закон неконституційним.
З практики спеціалістів видно: найбільше проблем виникає у тих, хто намагається приховати іноземний паспорт при оформленні документів в Україні або при перетині кордону. Прозорість у більшості випадків спрощує життя.
Що робити, якщо у вас уже є іноземний паспорт
Спочатку перевірте, чи входить ваша друга країна до актуального переліку Кабміну. Якщо так — ви можете офіційно користуватися статусом множинного громадянства. Якщо ні — ситуація складніша: добровільне набуття громадянства країни поза переліком теоретично може стати підставою для припинення українського громадянства (хоча на практиці такі випадки рідкісні і вимагають окремого Указу Президента).
Рекомендації:
- Зберігайте обидва паспорти і використовуйте правильний документ залежно від країни в’їзду/виїзду.
- При оформленні українських документів (паспорт, ID-картка, закордонний паспорт) повідомляйте про наявність іноземного громадянства, якщо цього вимагає форма.
- Консультуйтеся з адвокатом з міграційного права перед поданням будь-яких заяв, особливо якщо плануєте набуття нового громадянства або повернення в Україну.
- Слідкуйте за оновленнями переліку країн — він може розширюватися.
Якщо ви іноземець і хочете отримати українське громадянство, почніть з перевірки статусу вашої країни в переліку, збору документів про проживання та підготовки до іспитів. Процедура займає місяці, а не тижні.
Ключові інсайти
Множинне громадянство в Україні — це не «відкриті двері для всіх», а інструмент з чіткими рамками. Він спрямований на збереження зв’язку з діаспорою, залучення іноземців українського походження та тих, хто реально інтегрований у життя країни. Водночас держава захищає себе від громадянства країн-агресорів і зберігає принцип єдиного громадянства всередині країни.
Для більшості українців за кордоном новий закон знімає багаторічну правову невизначеність. Для тих, хто планує повернення або інвестиції — відкриває додаткові можливості. Головне — діяти усвідомлено, перевіряти актуальний перелік країн і не ігнорувати обов’язки, які зберігаються за кожним громадянином України незалежно від кількості паспортів у кишені.